ЗЗСО І-ІІІ ст. №2 м.Жмеринка

Новини

Осіння подорож

Здається нещодавно ми ділилися враженнями про літні канікули… І ось за вікном жовтень. В один із осінніх днів четверті класи нашої школи із своїми вчителями вирушили до Київської області. Там ми відвідали два чудових парка – в селі Буки та в місті Біла Церква. Вони дуже різні. Букський парк побудований в 1996 році на берегах річки Роставиця на місці сміттєзвалища. Там нас зустріли гомінкі водоспади, фонтани, альтанки, античні статуї, церква. Особливо мені сподобалися чисельні казкові фігури на галявині казок. Вони таємничо визирали на нас з-за дерев і кущів. Усі були у захваті від містка бажань. Кожен намагався якомога більше разів пробігти, по ньому щоб збулися потаємні мрії. Нам не хотілося покидати цей чарівний куточок осінньої природи, але нас чекав наступний парк.

Олександрія – це старовинний парк заснований в кінці XVІІІ ст. Олександрою Браницькою ( жінкою коронного гетьмана Польщі). Цей парк є пам’яткою паркового мистецтва, і одним з найбільших парків Східної Європи. Побудований на місці старовинної діброви – він об’єднує в собі рослини з багатьох країн Європи та всього світу. Серед них сосни , ялини, модрини, каштани, вікові дуби, стрункі тополі, липи та багато інших. Є і такі цікаві дерева, як тюльпанове. Це дерево має цвіт схожий на квітку тюльпана, а листя схоже на давньогрецьку ліру. Нас вразили своєю красою рукотворні водойми де плавають граційні лебеді та метушливі качки. Також ми милувалися водоспадами, фонтанами, золотими галявинами, мостами. Мені особливо сподобався міст – руїни. Цікаво те, що він із самого початку був збудований у вигляді руїн. Біля китайського мосту нас зустріли китаєць та китаянка – бронзові фігури, наче запрошували пройтись по містку. Пам’ятаю колонаду луни, де впівголоса сказане слово долітає до кінця ряду колон, схованих за поворотом, наче воно вимовлене поруч. Наприкінці нашої екскурсії ми спустилися до двох джерел. Ці джерела мають досить цікаві назви – Великий та Малий Лев. Ми скуштували воду Великого Лева, яка після тривалої подорожі чудово втамовувала спрагу.

Врешті закінчилась і ця подорож. Ми їхали додому втомлені, але щасливі, наче луна з колонади шепотіла нам: «Повертайтесь. Повертайтесь знову…». Ми щиро вдячні Любов Леонідівні за організацію такої цікавої та незабутньої подорожжі.

учениця 4–Б класу

Тетяна Гавловська